Заноцин

Заноцин: інструкція щодо застосування та відгуки

Латинська назва: Zanocin

Код ATX: J01MA01

Діюча речовина: офлоксацин (ofloxacin)

Виробник: Ranbaxy (Індія), Ranbaxy Ireland (Ірландія)

Актуалізація опису та фото: 09.11.2021

Заноцин - антибактеріальний препарат групи фторхінолонів.

Форма випуску та склад

Заноцин випускають у таких лікарських формах:

• Розчин для інфузій (по 100 мл у флаконах, по 1 флакону в картонній пачці);
• Таблетки, вкриті оболонкою або плівковою оболонкою (по 10 шт. в блістерах, по 1 блістеру в картонній пачці).

До складу 1 таблетки і 100 мл інфузійного розчину входить активна речовина: офлоксацин - 200 мг.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Офлоксацин, активна речовина препарату, є протимікробним засобом широкого спектру дії, що входить до групи фторхінолонів. Він впливає на бактеріальний фермент ДНК-гиразу, що відповідає за надспіралізацію, і, відповідно, змінює стабільність ДНК мікроорганізмів (дестабілізація ланцюгів ДНК викликає їх загибель). Також речовина має бактерицидний ефект.

Офлоксацин виявляє високу стійкість по відношенню до наступних мікроорганізмів:

• анаероби: Clostridium perfringens;
• грамотрицькі аероби: Serratia marcescens, Acinetobacter calcoaceticus, Pseudomonas aeruginosa (быстро приобретают резистентность), Bordetella pertussis, Providencia stuartii, Providencia rettgeri, Citrobacter koseri, Citrobacter freundii, Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Haemophilus influenzae, Haemophilus ducreyi, Morganella morganii, Moraxella catarrhalis;
• грамположні аероби: Streptococcus pyogenes, Streptocococcus pneumoniae (чутливі до пеніциліну штами), Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus epidermidis (чутливі до метициліну штами), Staphylococcus aureus (чутливі до метициліну)
• інші: Ureaplasma urealyticum, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Legionella pneumophila, Gardnerella vaginalis.

У більшості випадків резистентність до офлоксацину демонструють Treponema pallidum, Nocardia asteroides, більшість штамів Streptococcus spp., Enterococcus spp., анаеробні бактерії (включаючи Clostridium difficile, Bacteroides spp., Fusobacterip, Sp.

Фармакокинетика

Після перорального прийому офлоксацин абсорбується швидко і практично повністю (близько 95%). Біодоступність становить понад 96%, а ступінь пов'язування з білками плазми - 25%. При прийомі всередину максимальна концентрація речовини досягається через 1-2 години і після прийому в дозах 200 мг, 400 мг і 600 мг дорівнює 2,5 мкг/мл, 5 мкг/мл і 6,9 мкг/мл відповідно.

Прийом їжі може знизити швидкість всмоктування активного компонента Заноцина, але істотно не відбивається на його біодоступності.

Після одноразової внутрішньовенної інфузії 200 мг офлоксацину, що триває протягом 60 хвилин, в середньому максимальна концентрація речовини в плазмі дорівнює 2,7 мкг/мл. Через 12 годин після введення її значення падає до 0,3 мкг/мл. Рівноважні концентрації досягаються тільки після введення як мінімум 4-х доз Заноцина. Середні мінімальні та пікові рівноважні концентрації досягаються після внутрішньовенного введення офлоксацину через кожні 12 годин протягом 7 діб і складають 0,5 і 2,9 мкг/мл відповідно.

Уявний обсяг розподілу сягає 100 л. Офлоксацин добре розподіляється по органах і тканинах організму, проникаючи в секрет передміхурової залози, клітини (альвеолярні макрофаги, лейкоцити), жовч, слину, сечу, шкірні покриви, дихальну систему, кістки, м'які тканини, органи малого тазу і черевної порожнини. Речовина легко долає гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри, виділяється з материнським молоком і визначається в спинномозковій рідині (14 ‒ 60% від введеної дози).

Процеси метаболізму офлоксацину здійснюються в печінці (біотрансформації піддається до 5% препарату), а основними метаболітами є деметилофлоксацин і офлоксацин-N-оксид. Період напіввідання варіюється від 4,5 до 7 годин і не залежить від дози. З'єднання виводиться з сечею - до 75-90% у незміненому вигляді, близько 4% офлоксацину екскретують із жовчю. Позапочковий кліренс не перевищує 20%. Після одноразового введення лікарського засобу в дозі 200 мг офлоксацин визначається в сечі протягом 20-24 годин.

У пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю швидкість виведення офлоксацину може сповільнюватися. Кумуляція речовини в організмі відсутня. Під час процедури гемодіалізу виводиться до 10-30% діючої речовини Заноцина.

Покази застосування

• Інфекції: сечовевидних шляхів, гінекологічні (включаючи гонорею, хламідіоз), ЛОР-органів, дихальних шляхів, органів зору, м'яких тканин і шкіри, шлунково-кишкового тракту;
• Ендокардит;
• Туберкульоз (у складі комбінованого лікування як препарат другого ряду);
• Бактеріемія.

Протипоказання

• Вік до 12 років;
• Вагітність і період лактації;
• Гіперчутливість до компонентів препарату.

Згідно з інструкцією, Заноцин слід застосовувати з обережністю хворим з патологією центральної нервової системи (епілепсією, церебральним атеросклерозом).

Інструкція щодо застосування Заноцина: спосіб і дозування

Доза Заноцина підбирається індивідуально.

Препарат у формі таблеток приймають всередину. Схема застосування визначається показаннями:

• Кишкові інфекції та неускладнені інфекції сечовевидних шляхів: 2 рази на день по 200 мг;
• Інфекції різної етіології: 2 рази на день по 200-400 мг;
• Хламідіоз: 2 рази на день по 300-400 мг протягом 7-10 днів;
• Простатити, викликані E.coli: 2 рази на день по 300 мг (до 6 тижнів);
• Гостра неускладнена гонорея: одноразово 400 мг.

Заноцин у формі розчину для інфузій застосовують внутрішньовенно, крапельно, інфузійно. Препарат, як правило, призначають:

• Інфекції сечовевидних шляхів: 2 рази на день по 200 мг;
• Інтраабдомінальні інфекції, інфекції м'яких тканин, шкіри, дихальних шляхів: 2 рази на день по 200-400 мг.

Побічні дії

Під час терапії можуть розвиватися такі побічні дії:

• Центральна нервова система: слабкість, запаморочення, порушення сну, головний біль, світлобоязнь;
• Травна система: шлунковий дискомфорт, нудота, діарея, блювота, анорексія;
• Алергічні реакції: лихоманка, висип, набряки, свербіж.

Передозування

Симптомами передозування Заноцина є: подовження інтервалу QT, запаморочення, сонливість, дезорієнтація, загальмованість, сплутаність свідомості, блювота. У цьому випадку рекомендується проведення промивання шлунка і призначення симптоматичної терапії. При можливому подовженні інтервалу QT необхідний постійний моніторинг ЕКГ.

Особливі вказівки

При застосуванні Заноцина слід забезпечити достатню гідратацію організму. Пацієнтам рекомендується уникати надлишкової інсоляції (ультрафіолетового опромінення).

Вплив на здатність до управління автотранспортом і складними механізмами

У період лікування Заноцином необхідно утримуватися від керування транспортними засобами та виконання потенційно небезпечних робіт, що потребують підвищеної зосередженості та негайних психомоторних реакцій. Суворо заборонено застосування препарату спільно з прийомом етанолу.

При порушеннях функції нирок

Заноцин з обережністю призначають пацієнтам з порушеннями функції нирок.

При порушеннях функції печінки

Хворим з печінковою недостатністю слід приймати препарат з обережністю.

Лікарська взаємодія

Ефект від застосування Заноцина знижують антациди (гальмують всмоктування).

В окремих випадках Заноцин може підвищувати рівень теофіліну в плазмі.

Аналоги

Аналогами Заноцина є: Данцил, Зофлокс, Таривід, Офлоксацин, Офлоксацин Зентива, Офлоксацин-Тева, Офлоксацин Протекх, Офлоксін, Уніфлокс, Флоксал.

Терміни та умови зберігання

Зберігати в захищеному від світла, сухому, недоступному для дітей місці при температурі до 25 ° C.

Термін придатності:

• Розчин для інфузій - 2 роки;
• Таблетки, вкриті оболонкою або плівковою оболонкою - 3 роки.

Умови відпустки з аптек

Відпускається за рецептом.

Відгуки про Заноцина

Як свідчать відгуки, Заноцин часто призначається пацієнткам у складі терапії метроендометриту, периметриту і сальпінгоофориту, а також інших урологічних і гінекологічних захворювань. Лікування, на думку фахівців, виявлялося високоефективним і раціональним, оскільки офлоксацин добре діє на збудників даних хвороб. Більшість хворих переносили терапію добре, лише у незначної частини з них спостерігалися побічні реакції у вигляді діареї, нудоти та анорексії, а також прояви фотосенсибілізації при лікуванні Заноцином в теплу пору року.

Офлоксацин виділяється через нирки, що дозволяє успішно лікувати запальні процеси, якими супроводжуються урологічні захворювання. Вже на 5-7-й день після початку лікування зникає бактеріурія і поліпшується загальне самопочуття пацієнтів. Побічні ефекти при цьому зустрічаються вкрай рідко.

Заноцин також можна використовувати для лікування захворювань гнійно-запального характеру, які викликаються кишковою паличкою і псевдомонадами. Також для нього властивий імуномодулюючий ефект. Тому лікарі часто призначають його для лікування СНІДу та онкозахворювань, оскільки такі стани характеризуються зниженим імунітетом.