Ципрофлоксацин

Ципрофлоксацин: інструкція щодо застосування та відгуки

Латинська назва: Ciprofloxacinum

Код ATX: S03AA07

Діюча речовина: Ципрофлоксацин (Ciprofloxacinum)

Виробник: ПАТ «Фармак», ПрАТ «Археолог», ВАТ «Київмедпрепарат» (Україна), ТОВ «Озон», ВАТ «Верофарм», ВАТ «Синтез» (Росія), C.O. Rompharm Company S.R.L. (Румунія)

Актуалізація опису та фото: 03.11.2021

Ципрофлоксацин - протимікробний лікарський препарат широкого спектру бактерицидної дії з групи фторхінолонів.

Форма випуску та склад

• таблетки, покриті оболонкою/плівковою оболонкою (зовнішній вигляд таблеток і форма упаковки залежать від виробника і дози активної речовини);
• розчин для інфузій: прозора, безбарвна або злегка пофарбована рідина (по 100 мл у флаконах; кількість флаконів в упаковці залежить від виробника);
• концентрат для приготування розчину для інфузій: прозора, безбарвна або злегка зеленувато-жовта рідина без механічних включень (по 10 мл у флаконах, по 5 флаконів у картонній пачці);
• краплі очні 0,3%: прозора рідина, жовтувато-зеленувата або злегка жовта (по 1 мл, 1,5 мл, 2 мл, 5 мл або 10 мл у флаконах або поліетиленових тюбиках-крапельницях з клапаном/гвинтовою горловиною з поліетилену, по 1 флакону, по 1 або 5 тюбиків-крапельниць у картонній пачці);
• краплі очні та вушні 0,3%: прозора, безбарвна або злегка жовтувата рідина (по 5 мл у полімерних флаконах-крапельницях, у пачці картонній 1 флакон).

Склад 1 таблетки, вкритої оболонкою/плівковою оболонкою:

• діюча речовина: ципрофлоксацин - 250, 500 або 750 мг;
• допоміжні компоненти: крохмаль 1500 або крохмаль кукурудзяний, лактоза (молочний цукор), стеарат магнію, кросповідон, МКЦ (мікрокристалічна целюлоза), тальк;
• оболонка: вміст і кількість компонентів залежать від виробника.

Склад 1 мл розчину для інфузій:

• діюча речовина: ципрофлоксацин (у вигляді гідрохлориду моногідрату) - 2 мг (2,33 мг);
• допоміжні компоненти: молочна кислота, натрія хлорид, 1М розчин натрію гідроксиду, динатрієва сіль етилендіамінтетрауксусної кислоти, вода для ін'єкцій.

Склад 1 мл концентрату для приготування розчину для інфузій:

• діюча речовина: ципрофлоксацин (у вигляді гідрохлориду) - 100 мг (111 мг);
• допоміжні компоненти: динатрія едетату дигідрат, молочна кислота, хлористоводнева кислота, натрія гідроксид, вода для ін'єкцій.

Склад 1 мл крапель очних 0,3%:

• діюча речовина: ципрофлоксацин (у вигляді гідрохлориду моногідрату) - 3 мг;
• допоміжні компоненти: маннітол, динатрія едетат, натрія ацетат, бензалконія хлорид, оцтова кислота, вода для ін'єкцій.

Склад 1 мл крапель очних і вушних 0,3%:

• діюча речовина: ципрофлоксацин (у вигляді гідрохлориду моногідрату) - 3 мг;
• допоміжні компоненти: маннітол, натрія ацетату тригідрат, динатрія едетату дигідрат, бензалконія хлорид, крижана оцтова кислота, вода очищена.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Ципрофлоксацин є протимікробним препаратом широкого спектру дії. Це похідне хінолона гнітить бактеріальну ДНК-гиразу (топоізомерази II і IV, що відповідають за процес суперспіралізації хромосомної ДНК навколо РНК ядер, що забезпечує зчитування необхідної генетичної інформації), порушує продукування ДНК, гальмує зріст і розмноження бактерій, призводить до виражених змін морфологічного характеру (клітин).

Речовина володіє бактерицидною дією по відношенню до грамотрицьких мікроорганізмів в період ділення і спокою (оскільки впливає не тільки на ДНК-гиразу, але і провокує лизис клітинних стінок). На грамположні мікроорганізми ципрофлоксацин впливає тільки в період поділу.

Невисока токсичність для клітин макроорганізму обумовлена відсутністю в них ДНК-гірази. На тлі лікування ципрофлоксацином не виробляється паралельна стійкість до інших антибіотиків, які не входять до групи інгібіторів ДНК-гірази. Це підвищує ефективність препарату щодо бактерій, стійких до тетрациклінів, аміноглікозидів, цефалоспорин, пеніцилін.

Підвищеною чутливістю до ципрофлоксацину відрізняються:

• грамотрицькі аеробні бактерії: энтеробактерии (Yersinia spp., Escherichia coli, Vibrio spp., Salmonella spp., Morganella morganii, Shigella spp., Providencia spp., Citrobacter spp., Edwardsiella tarda, Klebsiella spp., Hafnia alvei, Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Serratia marcescens), некоторые внутриклеточные возбудители (Mycobacterium kansasii, Mycobacterium tuberculosis, Legionella pneumophila, Listeria monocytogenes, Brucella spp.);
• грамположні аеробні бактерії: Streptococcus spp. (Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes), Staphylococcus spp. (Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus aureus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus haemolyticus).

Ципрофлоксацин проявляє активність по відношенню до Bacillus anthracis. Більшість стафілококів, для яких характерна стійкість до метициліну, демонструють аналогічну резистентність і до ципрофлоксацину. Сенситивність Mycobacterium avium, Enterococcus faecalis, Streptococcus pneumoniae (локалізованих внутрішньоклітинно) є помірною: для придушення життєдіяльності цих мікроорганізмів потрібні високі концентрації препарату.

Препарат не діє на Nocardia asteroids, Bacteroides fragilis, Clostridium difficile, Ureaplasma urealyticum, Pseudomonas maltophilia, Pseudomonas cepacia. Також він недостатньо ефективний щодо Treponema pallidum.

Резистентність розвивається досить повільно, оскільки ципрофлоксацин практично повністю знищує персистуючі мікроорганізми, а у бактеріальних клітин відсутні ферменти, що інактивують його.

Фармакокинетика

При прийомі всередину таблетки ципрофлоксацин практично повністю і з високою швидкістю всмоктується з ЖКТ (переважно в оріг і дванадцятипалій кишці). Прийом їжі гальмує всмоктування, але не впливає на біодоступність і максимальну концентрацію. Біодоступність становить 50-85%, а обсяг розподілу дорівнює 2-3,5 л/кг. Ципрофлоксацин зв'язується з білками плазми приблизно на 20-40%. Максимальний рівень речовини в організмі при пероральному прийомі досягається приблизно через 60-90 хвилин. Максимальна концентрація пов'язана з величиною прийнятої дози лінійною залежністю і становить при дозах 1000, 750, 500 і 250 мг відповідно 5,4, 4,3, 2,4 і 1,2 мкг/мл. Через 12 годин після прийому всередину 750, 500 і 250 мг вміст ципрофлоксацину в плазмі знижується до 0,4, 0,2 і 0,1 мкг/мл відповідно.

Речовина добре розподіляється в тканинах організму (виключаючи тканини, збагачені жирами, наприклад, нервову тканину). Його вміст у тканинах виявляється в 2-12 разів вище, ніж у плазмі крові. Терапевтичні концентрації виявляються в шкірі, слині, перитонеальній рідині, мигдалинах, суглобових хрящах і синовіальній рідині, кістковій і м'язовій тканині, кишечнику, печінці, жовчі, жовчному міхурі, нирках і сечовидній системі, органах черевної порожнини і малого тазу (матці, яєчниках і фаллопієвих трубах, ендометрії, ендометрії, постальній порожній порожній, тканині), тканині, тканині (матці, яці, яці, яці, яці, яках та фалках та фалях та фалопієвих трубах.

У спинномозкову рідину ципрофлоксацин проникає в невеликих концентраціях, де його вміст за відсутності запального процесу в мозкових оболонках становить 6-10% від такої в сироватці крові, а при наявних запальних осередках - 14-37%.

Ципрофлоксацин також добре проникає в лімфу, плевру, очну рідину, черевичку і через плаценту. Його концентрація в нейтрофілах крові в 2-7 разів вища, ніж у сироватці крові. Сполука метаболізується в печінці приблизно на 15-30%, утворюючи малоактивні метаболіти (формілципрофлоксацин, діетилципрофлоксацин, осоципрофлоксацин, сульфоципрофлоксацин).

Період напіввідання ципрофлоксацину становить близько 4 годин, при хронічній нирковій недостатності збільшуючись до 12 годин. Він виводиться в основному через нирки за допомогою канальцевої секреції і канальцевої фільтрації в незміненому вигляді (40-50%) і у вигляді метаболітів (15%), інша кількість екскретується через ЖКТ. Невелика кількість ципрофлоксацину виділяється з грудним молоком. Нирковий кліренс становить 3-5 мл/хв/кг, а загальний кліренс - 8-10 мл/хв/кг.

При хронічній нирковій недостатності (КК більше 20 мл/хв) ступінь виведення ципрофлоксацину через нирки знижується, проте він не кумулюється в організмі внаслідок компенсаторного посилення метаболізму даної речовини та її виведення через ЖКТ.

При проведенні внутрішньовеної інфузії препарату в дозі 200 мг максимальна концентрація ципрофлоксацину, що становить 2,1 мкг/мл, досягається через 60 хвилин. Після внутрішньовенного введення вміст ципрофлоксацину в сечі протягом перших 2 годин після інфузії виявляється майже в 100 разів більше, ніж у плазмі крові, що істотно перевищує мінімальну переважну концентрацію для більшості збудників інфекційних захворювань сечовоподібних шляхів.

При місцевому застосуванні ципрофлоксацин добре проникає в тканини ока: передню камеру та рогівку, особливо при пошкодженні епітеліального покриву рогівки. При її ураженні речовина кумулюється в ній в концентраціях, здатних знищити більшість збудників роговічних інфекцій.

Після одноразової інстиляції вміст ципрофлоксацину у вологі передньої камери ока визначається через 10 хвилин і становить 100 мкг/мл. Максимальна концентрація з'єднання у вологі передньої камери досягається через 1 годину і дорівнює 190 мкг/мл. Через 2 години концентрація ципрофлоксацину починає знижуватися, проте його антибактеріальна дія в тканинах рогівки є пролонгованою і зберігається протягом 6 годин, у вологі передньої камери - до 4 годин.

Після інстиляції може спостерігатися системна абсорбція ципрофлоксацину. При його застосуванні у формі очних крапель 4 рази на день в обидва очі протягом 7 днів середня концентрація речовини в плазмі крові не перевищує 2-2,5 нг/мл, а максимальна концентрація становить менше 5 нг/мл.

Покази застосування

Системне застосування (таблетки, розчин для інфузій, концентрат для приготування розчину для інфузій)

У дорослих пацієнтів Ципрофлоксацин застосовують для терапії та профілактики інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими мікроорганізмами:

• бронхіт (хронічний у стадії загострення і гострий), бронхоектатична хвороба, пневмонія, муковісцидоз та ін. інфекції дихальних шляхів;
• фронтит, гайморит, фарингіт, середній отит, синусит, тонзиліт, мастоїдит та ін. інфекції ЛОР-органів;
• пієлонефрит, цистит та ін. інфекції нирок і сечовевидних шляхів;
• аднексит, гонорея, простатит, хламідіоз та ін. інфекції органів малого тазу та статевих органів;
• бактеріальні ураження ЖКТ (шлунково-кишкового тракту), жовчних протоків, внутрішньобрюшинний абсцес та ін. інфекції органів черевної порожнини;
• уїдливі інфікування, опіки, абсцеси, рани, флегмона та ін інфекції шкіри і м'яких тканин;
• септичний артрит, остеомієліт та ін. інфекції кісток і суглобів;
• хірургічні операції (для профілактики інфікування);
• легенева форма сибірки (для профілактики та терапії);
• інфекції на тлі імунодефіциту, що виникає внаслідок терапії імунодепресивними препаратами або при нейтропінні.

Дітям віком від 5 до 17 років системно Ципрофлоксацин призначають при муковісцидозі легенів для терапії ускладнень, викликаних синьогійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa), а також для профілактики та лікування легеневої форми сибірки (Bacillus anthracis).

Розчин для інфузій і концентрат для приготування розчину для інфузій крім того застосовують при очних інфекціях і важкому загальному інфікуванні організму - сепсисі.

Таблетки призначають для проведення СДК (селективної деконтамінації кишечника) пацієнтам зі зниженим імунітетом.

Місцеве застосування (краплі очні, краплі очні та вушні)

Краплі Ципрофлоксацин використовують для лікування і профілактики таких інфекційних запалень, викликаних мікроорганізмами, чутливими до ципрофлоксацину:

• офтальмологія (краплі очні, краплі очні та вушні): блефарит, підострий і гострий кон'юнктивіт, блефарокон'юнктивіт, кератит, кератокон'юнктивіт, мейбоміт (ячмінь), хронічний дакриоцистит, бактеріальна виразка рогівки, бактеріальні ураження очей внаслідок травмування або попадання чужорідних тіл, периопераційна профілактика інфікування в офтальмохірургії;
• оториноларингологія (краплі очні та вушні): зовнішній отит, терапія інфекційних ускладнень у післяопераційному періоді.

Протипоказання

Системне застосування

Абсолютні:

• спільний прийом з тизанидином [у зв'язку з високою ймовірністю вираженого зниження АД (артеріального тиску) і сонливості];
• псевдомембранозний коліт;
• вагітність і період грудного вигодовування;
• дитячий та підлітковий вік до 18 років, крім випадків терапії та профілактики легеневої форми сибірки (Bacillus anthracis), а також терапії ускладнень, викликаних синьогійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa) у дітей з муковісцидозом легенів віком від 5 до 17 років;
• недостатність лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (для таблеток);
• підвищена індивідуальна чутливість до Ципрофлоксацину, інших фторхінолонів і допоміжних інгредієнтів препарату.

Відносні: системно Ципрофлоксацин застосовують з обережністю при вираженому атеросклерозі судин головного мозку, порушенні мозкового кровообігу, психічних захворюваннях, епілепсії, вираженої ниркової/печінкової недостатності, в літньому віці, при наявності даних в анамнезі про ураження сухожиль при терапії фторхінолонами. Розчин для інфузій (додатково) з обережністю застосовують при підвищеному ризику подовження інтервалу QT/розвитку аритмії типу пірует, в т. ч. при серцевій недостатності, брадикардії, інфаркті міокарда, синдромі вродженого подовження інтервалу QT і електролітному дисбалансі (гіпокаліємія, гіпомагніємія).

Місцеве застосування

Абсолютні протипоказання до місцевого застосування ципрофлоксацину:

• офтальмомікози та вірусні ураження очей;
• вагітність і період грудного вигодовування (для очних інстиляцій);
• вік до 1 року (для очних інстиляцій);
• підвищена індивідуальна чутливість до компонентів.

Використання препарату в оториноларингології (краплі очні та вушні) при вагітності і під час грудного вигодовування допустимо тільки у випадку, коли можлива користь від терапії для матері виправдовує потенційний ризик для плоду або дитини.

Інструкція щодо застосування Ципрофлоксацину: спосіб і дозування

Після зникнення клінічних симптомів захворювань і нормалізації температури тіла терапію Ципрофлоксаціном продовжують ще мінімум 3 дні.

Таблетки, вкриті оболонкою/плівковою оболонкою

Таблетки Ципрофлоксацин приймають всередину після прийому їжі, проковтуючи цілком, запиваючи невеликою кількістю рідини. Прийом таблеток натощак прискорює всмоктування активної речовини.

Рекомендоване дозування: по 250 мг 2-3 рази на добу, при важкому перебігу інфекцій - 500-750 мг 2 рази на добу (1 раз на 12 год).

Дозування залежно від захворювання/стану:

• інфекції сечовевидних шляхів: двічі на добу по 250-500 мг курсом від 7 до 10 днів;
• хронічний простатит: двічі на добу по 500 мг курсом 28 днів;
• неускладнена гонорея: 250-500 мг одноразово;
• гонококова інфекція в поєднанні з хламідіями і мікоплазмозом: двічі на добу (1 раз на 12 год) по 750 мг курсом від 7 до 10 днів;
• шанкроїд: двічі на добу по 500 мг протягом декількох днів;
• менінгококове носійство в носоглотці: 500-750 мг одноразово;
• хронічне носійство сальмонелл: двічі на добу по 500 мг (при необхідності збільшують до 750 мг) курсом до 28 днів;
• важкий перебіг інфекцій (муковісцидоз, інфекції черевної порожнини, кісток, суглобів), викликаних псевдомонадами або стафілококами, гострі пневмонії, викликані стрептококами, хламідійні інфекції сечостатевих шляхів: двічі на добу (1 раз на 12 год) у дозі 750 мг (курс терапії остеомієліту може тривати до 60 днів);
• інфекції шлунково-кишкового тракту, викликані золотистим стафілококом: двічі на добу (1 раз на 12 год) у дозі 750 мг курсом від 7 до 28 днів;
• ускладнення, викликані синьогнійною паличкою у дітей 5-17 років з муковісцидозом легенів: двічі на добу по 20 мг/кг (максимальна добова доза - 1500 мг) курсом від 10 до 14 днів;
• легенева форма сибірки (лікування та профілактика): двічі на добу дітям по 15 мг/кг, дорослим - по 500 мг (максимальні дози: разова - 500 мг, добова - 1000 мг), курс лікування - до 60 днів, починати прийом препарату слід відразу після інфікування (передбачуваного або підтвердженого).

Максимальна добова доза Ципрофлоксацина при нирковій недостатності:

• кліренс креатиніна (КК) 31-60 мл/хв/1,73 м² або сироваткова концентрація креатиніну 1,4-1,9 мг/100 мл - 1000 мг;
• КК < 30 мл/хв/1,73 м² або сироваткова концентрація креатиніна > 2 мг/100 мл - 500 мг.

Пацієнтам на гемо- або перитонеальному діалізі приймати таблетки слід після сеансу діалізу.

Пацієнтам у літньому віці потрібно зниження дози на 30%.

Розчин для інфузій, концентрат для приготування розчину для інфузій

Препарат вводять внутрішньовенно крапельно, повільно, у велику вену, це дозволяє знизити ризик ускладнення в місці введення. При введенні 200 мг ципрофлоксацину інфузія триває 30 хв, 400 мг - 60 хв.

Концентрат для приготування розчину для інфузій необхідно перед застосуванням розвести до мінімального обсягу 50 мл в наступних інфузійних розчинах: 0,9% розчин натрію хлориду, розчин Рінгера, 5% або 10% розчин декстрози, 10% розчин фруктози, 5% розчин декстрози з 0,225-0,45% розчином натрію хлориду.

Розчин для інфузій вводиться ізольовано або разом із сумісними розчинами для інфузій: 0,9% розчин натрію хлориду, розчин Рінгера і Рінгера Лактата, 5% або 10% розчин декстрози, 10% розчин фруктози, 5% розчин декстрози з 0,225-0,45% розчином натрію хлориду. Отриманий після змішування розчин слід використовувати якнайшвидше з метою збереження його стерильності.

При непідтвердженій сумісності з іншим розчином/лікарською речовиною інфузійний розчин Ципрофлоксацина вводиться окремо. Видимі ознаки несумісності - опад, що випав, помутніння або зміна кольору рідини. Водневий показник (pH) інфузійного розчину Ципрофлоксацин - 3,5-4,6, тому він несумісний з усіма розчинами/препаратами, які фізично або хімічно нестабільні при таких значеннях pH (розчин гепарину, пеніциліни), особливо із засобами, що змінюють значення pH в лужну сторону. Внаслідок зберігання розчину при низьких температурах можливе утворення осаду, розчинного при кімнатній температурі. Зберігати розчин для інфузії в холодильнику і заморожувати його не рекомендується, оскільки до використання придатний тільки чистий і прозорий розчин.

Рекомендований режим дозування Ципрофлоксацину для дорослих пацієнтів:

• інфекції дихальних шляхів: залежно від стану пацієнта і тяжкості перебігу інфекції - 2 або 3 рази на добу по 400 мг;
• інфекції сечостатевої системи: гострі, неускладнені - 2 рази на добу від 200 до 400 мг, ускладнені - 2 або 3 рази на добу по 400 мг;
• аднексит, хронічний бактеріальний простатит, орхіт, епідіміт: 2 або 3 рази на добу по 400 мг;
• діарея: 2 рази на добу по 400 мг;
• решта інфекцій, перелічених у розділі «Свідчення до застосування»: 2 рази на добу по 400 мг;
• важкі загрозливі життю інфекції, особливо, викликані Staphylococcus spp., Pseudomonas spp., Streptococcus spp., включаючи пневмонію, викликану Streptococcus spp., перитоніт, інфекції кісток і суглобів, септицемія, рецидиви інфекцій при муковісцидозі: 3 рази на добу по 400 мг;
• легенева (інгаляційна) форма сибірки: 2 рази на добу по 400 мг курсом 60 днів (для терапії та профілактики).

Корекцію дози ципрофлоксацину пацієнтам похилого віку проводять у бік зниження залежно від тяжкості перебігу захворювання і показника КК.

Для лікування у дітей віком 5-17 років викликаних синьогійною паличкою ускладнень при муковісцидозі легенів рекомендується 3 рази на добу доза 10 мг/кг (максимальна добова - 1200 мг) курсом 10-14 днів. Для терапії та профілактики легеневої форми сибірки рекомендується 2 інфузії на добу по 10 мг/кг ципрофлоксацину (максимальна разова - 400 мг, добова - 800 мг), курс - 60 днів.

Максимальна добова доза ципрофлоксацину при нирковій недостатності:

• кліренс креатиніна (КК) 31-60 мл/хв/1,73 м² або сироваткова концентрація креатиніну 1,4-1,9 мг/100 мл - 800 мг;
• КК < 30 мл/хв/1,73 м² або сироваткова концентрація креатиніна > 2 мг/100 мл - 400 мг.

Пацієнтам на гемодіалізі ципрофлоксацин вводять відразу після сеансу.

Середня тривалість терапії:

• гостра неускладнена гонорея - 1 день;
• інфекції нирок, сечовидних шляхів і черевної порожнини - до 7 днів;
• остеомієліт - не більше 60 днів;
• стрептококові інфекції (у зв'язку з небезпекою пізніх ускладнень) - не менше 10 днів;
• інфекції на тлі імунодефіциту, що виникає внаслідок терапії імунодепресивними препаратами - протягом усього періоду нейтропенії;
• решта інфекції - 7-14 днів.

Краплі очні, краплі очні та вушні

В офтальмологічній практиці краплі Ципрофлоксацин (очні, очні та вушні) закопують у кон'юнктивальний мішок.

Режим інстиляцій залежно від виду інфекції та тяжкості запального процесу:

• гострі бактеріальні кон'юнктивіти, блефарити (прості, лусуйчасті і виразкові), мейбоміти: по 1-2 краплі 4-8 разів на добу курсом 5-14 днів;
• кератити: по 1 краплі від 6 разів на добу курсом 14-28 днів;
• бактеріальна виразка рогівки: 1-й день - по 1 краплі кожні 15 хвилин перші 6 годин лікування, потім в години пильнування по 1 краплі кожні 30 хв; 2-й день - у години пильнування по 1 краплині щогодини; 3-14-й дні - в години пильнування по 1 краплі кожні 4 години. Якщо епітелізація не відбулася після 14 днів терапії, лікування допускається продовжити ще 7 днів;
• гострі дакріоцистити: по 1 краплі 6-12 разів на добу курсом не більше 14 днів;
• травми очей, у т. ч. потрапляння чужорідних тіл (профілактика інфекційних ускладнень): по 1 краплі 4-8 разів на добу курсом 7-14 днів;
• передопераційна підготовка: по 1 краплі 4 рази на добу протягом 2 днів перед операцією, по 1 краплі 5 разів з інтервалом в 10 хвилин безпосередньо перед операцією;
• постопераційний період (профілактика інфекційних ускладнень): по 1 краплі 4-6 разів на добу на весь термін, зазвичай від 5 до 30 днів.

В оториноларингології препарат (краплі очні та вушні) закопують у зовнішній слуховий прохід, попередньо обережно його очистивши.

Рекомендований режим дозування: 2-4 рази на добу (або частіше, в міру необхідності) по 3-4 краплі. Тривалість терапії не повинна перевищувати 5-10 днів, крім випадків, коли локальна флора є чутливою, тоді допускається продовження курсу.

Для проведення процедури рекомендується довести розчин до кімнатної температури або температури тіла, щоб уникнути вестибулярної стимуляції. Пацієнту слід лягти на бік, протилежний хворому вуху, і залишатися в такому положенні протягом 5-10 хвилин після інстиляції.

Іноді, після локального очищення зовнішнього слухового проходу, допускається закладати у вухо ватний тампон, змочений розчином Ципрофлоксацина, і тримати його там до наступного закопування.

Побічні дії

Системне застосування

• травна система: нудота/блювота, діарея, метеоризм, болі в животі, погіршення апетиту і зниження обсягу їжі, що з'їдається, холестатична жовтяниця (особливо у хворих із захворюваннями печінки в анамнезі), гепатит, гепатонекроз;
• нервова система: головний біль, запаморочення, мігрень, тривожність, підвищена стомлюваність, тремор, важкі сновидіння (кошмари), безсоння, периферична паралгезія, гіпергідроз, тромбоз собі церебральних артерій, підвищення внутрішньочерепного тиску, обдумані стани, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації, інші прояви психотичних реакцій, до прогрессизації станів, до прогрессисування станів.
• органи почуттів: порушення нюху і смаку, порушення зору (зміна кольоросприйняття, диплопія), шум і дзвін у вухах, погіршення слуху аж до його втрати;
• серцево-судинна система: порушення серцевого ритму, тахікардія, зменшення АД; для розчину додатково - вазодилатація, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, кардіоваскулярний колапс;
• кровотворна система: анемія, лейкопенія, тромбоцитопіння, гранулоцитопіння, лейкоцитоз, гемолітична анемія, тромбоцитоз, пригнічення кістномозкового кроветворіння, панцитопіння;
• лабораторні показники: підвищення активності печінкових ферментів, гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпопротромбінемія, гіпербілірубінемія, гіперкреатинінемія;
• сечовидільна система: кристалурія, гематурія, гломерулонефрит, затримка сечі, дизурія, поліурія, альбуминурія, уретральні кровотечі, інтерстиційний нефрит, зниження азовидільної функції нирок;
• опорно-руховий апарат: артрит, артралгія, тендовагініт, міалгія, розриви сухожиль;
• реакції гіперчутливості: задишка, крапивниця, шкірний сверблячість, підвищена світлочутливість, ангіоневротичний набряк, волдирі (супроводжуються кровотечами), маленькі вузлики (утворюючі струпи), петехії (точкові крововиливи на шкірі), лікарська лихоманка, набряк обличчя/гортані, еозинофілія, васкуліт, вузлова еритема, мультиформальна ексудативна ексудативна екрітема (екрітема)
• інші реакції: суперінфекції (включаючи кандидоз), астенії, припливи крові до обличчя;
• місцеві реакції (для розчину): набряк, хворобливість і флебіт у місці ін'єкції.

При посиленні перерахованих вище або прояві будь-яких інших побічних реакцій, не зазначених в інструкції, необхідно звернутися за консультацією до лікаря.

Місцеве застосування

• реакції гіперчутливості: печіння і свербіння, гіперемія і незначна хворобливість кон'юнктиви (при закопуванні в очі) або в області зовнішнього вуха і барабанної перепонки (при закопуванні у вухо), розвиток суперінфекції;
• інші реакції (при закопуванні в очі): нудота, неприємний присмак у роті відразу після закопування, світлобоязнь, набряк століття, сльозотеча, відчуття знаходження в оці чужорідного тіла, зменшення гостроти зору, білий кристалічний преципітат (утворюється у пацієнтів з виразкою рогівки), кератопатія, кератит, утворення роговічних плям/інфільтрація рогівки.

Передозування

Симптомами передозування Ципрофлоксацину при пероральному прийомі або внутрішньовенному введенні є нудота, блювота, психічне збудження, помутнена свідомість.

Специфічний антидот невідомий. При прийомі препарату всередину рекомендується зробити промивання шлунка. Також слід ретельно контролювати стан хворого, при необхідності вдатися до заходів невідкладної допомоги та забезпечити надходження великої кількості рідини в організм. За допомогою гемо- або перитонеального діалізу виводиться лише незначна (менше 10%) кількість Ципрофлоксацину.

Випадки передозування Ципрофлоксацина при місцевому застосуванні не зареєстровані. При випадковому прийомі лікарського засобу всередину виникнення симптомів передозування малоймовірно, так як вміст ципрофлоксацину в 1 флаконі крапель мізерно мало і становить всього 15 мг при максимальній добовій дозі для дорослих пацієнтів 1000 мг, для дітей - 500 мг. Проте при ненавмисному потраплянні препарату всередину слід проконсультуватися з лікарем.

Особливі вказівки

Системне застосування

Для лікування підозрюваної/встановленої пневмонії, викликаної пневмококом Streptococcus pneumoniae, Ципрофлоксацин препаратом вибору не є.

Перевищувати рекомендовані добові дози неприпустимо, для уникнення розвитку кристалурії також потрібно вимагати достатню кількість рідини і підтримувати кислу реакцію сечі.

У разі виникнення тривалої важкої діареї під час терапії або після неї, слід виключити наявність псевдомембрано "