Бевацизумаб

Здоров'я

Бевацизумаб: інструкція щодо застосування та відгуки


Латинська назва: Bevacizumab

Код ATX: L01XC07

Діюча речовина: бевацизумаб (bevacizumab)

Виробник: Біокад (Росія)

Актуалізація опису та фото: 01.11.2021

Бевацизумаб - препарат з протипухлинною дією.

Форма випуску та склад

Лікарська форма випуску Бевацизумаба - концентрат для приготування розчину для інфузій: світло-коричневий або безбарвний, опалесціюючий або прозорий (по 0,5; 4 або 16 мл у скляних флаконах/флакончиках; у картонній пачці 1 скляний флакон/флакончик, у контурній комірковій упаковці або без неї).

Склад 1 мл концентрату:

  • активна речовина: бевацизумаб - 25 мг;
  • допоміжні компоненти: полісорбат 20 - 0,4 мг; дигідрат, лід-трегалози - 60 мг; гідрофосфат натрію - 1,2 мг; моногідрат дигідрофосфату натрію - 5,8 мг; вода для ін'єкцій - до 1 мл.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Бевацизумаб відноситься до числа протипухлинних препаратів. Його активна речовина - бевацизумаб, являє собою рекомбінантні гуманізовані моноклональні антитіла, які вибірково зв'язуються, завдяки чому відбувається нейтралізація біологічної активності людського судинного ендотеліального фактора зростання (СЕФР).

У бевацизумабі містяться людські ділянки остова з комплементарно-детермінованими ділянками гуманізованого антитіла миші, які зв'язуються з СЕФР. Виробництво бевацизумаба відбувається за рекомбінантною ДНК технологією в клітинах яєчників китайського хом'ячка. Речовина складається з 214 амінокислот, її молекулярна маса - приблизно 149 000 дальтон.

Інгібує зв'язок СЕФР на поверхні ендотеліальних клітин з його рецепторами, Flt-1 і KDR. Нейтралізація біоактивності СЕФР зменшує васкуляризацію пухлини, інгібуючи, таким чином, її зростання.

Фармакокинетика

Фармакокинетичні параметри бевацизумаба (за результатами клінічних досліджень) лінійно дозозалежні, в діапазоні доз 1-10 мг/кг.

Оцінка метаболізму речовини в експериментальних дослідженнях у кроликів після разового внутрішньовенного введення бевацизумаба показала, що його метаболічний профіль схожий на очікуваний для молекули нативного IgG, який СЕФР не пов'язує.

Кліренс речовини - 0,207 і 0,262 л на день для жінок і чоловіків відповідно.

Покази застосування

  • місцево-рецидивуючий/метастатичний рак молочної залози: як перша лінія терапії одночасно з паклітакселом;
  • метастатичний колоректальний рак: одночасно з хіміотерапією на основі похідних фторпірімідину;
  • поширений та/або метастатичний нирково-клітинний рак: як перша лінія терапії одночасно з інтерфероном альфа-2a;
  • поширений неоперабельний, метастатичний або рецидивуючий непоганий немілкоклітинний рак легені: як перша лінія терапії як доповнення до хіміотерапії (препарати платини);
  • епітеліальний рак маточної труби, яєчника, первинний рак черевики: при поширеному (за класифікацією FIGO - III В, III C і IV стадії) епітеліальному раку яєчника, маточної труби і первинному раку черевики - як перша лінія терапії одночасно з карбоплатином і паклітакселом; при рецидивуючому чутливому до дії препаратів платини епітеліальному раку яєчника, маточної труби і первинному раку черевики у пацієнтів, які раніше терапію Бевацизумабом або іншими інгібіторами VEGF не отримували - одночасно з гемцитабіном і карбоплатином; при рецидивуючому, резистентному до препаратів платини епітеліальному раку яєчника, маточної труби і первинному раку черевики у хворих, які раніше отримували до двох режимів хіміотерапії - одночасно з паклітакселом, або топотеканом, або пегильованим ліпосомальним доксорубіцином;
  • гліобластома (за класифікацією ВООЗ - гліома IV ступеня злоякісності): при вперше діагностованій гліобластомі - одночасно з променевою терапією і темозоломідом; при рецидиві/прогресуванні хвороби - як монотерапія або одночасно з іринотеканом.

Протипоказання

Абсолютні:

  • печінкова/ниркова недостатність;
  • метастатичне ураження центральної нервової системи;
  • вік до 18 років;
  • вагітність і період грудного годування;
  • індивідуальна непереносимість компонентів препарату, а також препаратів на основі клітин яєчників китайського хом'ячка або інших рекомбінантних людських або наближених до людських антитіл.

Відносні (Бевацизумаб призначається під лікарським контролем):

  • обтяжений анамнез з артеріальної тромбоемболії;
  • вроджений геморагічний діатез і придбана коагулопатія;
  • терапія агулянтами при лікуванні тромбоемболії до початку застосування Бевацизумаба;
  • артеріальна гіпертензія;
  • клінічно значущі серцево-судинні захворювання (ішемічна хвороба серця або хронічна серцева недостатність в анамнезі);
  • венозна тромбоемболія;
  • кровотеча/кровохаркання;
  • період загоєння ран;
  • синдром задньої зверненої енцефалопатії;
  • обтяжений анамнез за шлунково-кишковою перфорацією;
  • цукровий діабет;
  • протеинурія;
  • нейтропенія;
  • вік старше 65 років.

Інструкція щодо застосування Бевацизумаба: спосіб і дозування

Режим дозування Бевацизумаба визначається індивідуально.

Побічні дії

  • серцево-судинна система: кровотеча, тромбоз глибоких вен, серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, надшлункова тахікардія, артеріальна тромбоемболія;
  • дихальна система: перфорація носової перегородки, тромбоемболія легеневої артерії, задишка, риніт, носова кровотеча, гіпоксія, диспное;
  • травна система: стоматит, непрохідність тонкого відділу кишківника, нудота, діарея, шлунково-кишкові розлади, болі в животі, перфорація шлунково-кишкового тракту, запор, кровотечі з прямої кишки;
  • нервова система: синдром зверненої задньої лейкоенцефалопатії, головний біль, летаргія, розлади смаку, ішемічний інсульт, периферична сенсорна невропатія, непритомність, сонливість, гіпертензивна енцефалопатія (можливий летальний результат);
  • система кроветворіння: фебрильна нейтропенія, нейтропенія, лейкопенія, анемія;
  • згортаюча система крові: розвиток артеріальної тромбоемболії, кровотеча (у т. ч. легенева кровохарканя/кровотеча);
  • сечовидільна система: інфекції сечовевидних шляхів, протеинурія;
  • дерматологічні реакції: сухість шкіри, ексфоліативний дерматит, синдром долонно-підошвеної еритродизестезії, зміна кольору шкіри;
  • обмін речовин: анорексія, дегідратація;
  • організм в цілому: часто - лихоманка, біль, астенія/стомлюваність, абсцеси, сепсис, інфекції;
  • інші: міастенія, розлади зору.

Передозування

Немає даних.

Особливі вказівки

Застосування препарату повинно проводитися тільки під наглядом лікаря, який має досвід проведення протипухлинної терапії.

Бевацизумаб може порушувати загоєння ран. Лікування не слід починати раніше, ніж через 28 днів після хірургічного втручання, або до повного загоєння хірургічних ран. При розвитку під час лікування ускладнень, які пов'язані із загоєнням рани, Бевацизумаб повинен бути тимчасово скасований до повного загоєння. Терапію також переривають у випадках проведення планового хірургічного втручання.

Бевацизумаб може застосовуватися тільки після попередньо компенсованої артеріальної гіпертензії і під контролем артеріального тиску.

При артеріальній гіпертензії рекомендовано тимчасово перервати терапію, поки не буде досягнуто адекватного контролю артеріального тиску. Нормалізація показників досягається за допомогою інгібіторів ангіотензинпревращающего ферменту, блокаторів кальцієвих каналів і діуретиків. Якщо артеріальний тиск не нормалізувався, а також при виникненні гіпертонічного кризу або гіпертензивної енцефалопатії Бевацизумаб скасовується.

Підвищений ризик розвитку протеинурії відзначається при обтяженому анамнезі по артеріальній гіпертензії.

При появі кровотечі III або IV ступеня тяжкості Бевацизумаб скасовують.

Хворим з придбаною коагулопатією, вродженим геморагічним діатезом або після отримання повної дози  агулянтів з приводу тромбоемболії при призначенні препарату потрібна обережність.

При застосуванні Бевацизумаба у пацієнтів з немелкоклітинним раком легені є підвищений ризик серйозних, а в деяких випадках фатальних легеневих кровотечей/кровохаркання.

Застосовувати Бевацизумаб при обтяженому анамнезі за кровотечею/кровохарканням (більше 2,5 мл крові) не слід. Прийом  агулянтів, протизапальних/протиревматичних препаратів, передує променева терапія, центральне розташування пухлини, атеросклероз, утворення каверни до/під час лікування відносяться до можливих факторів ризику виникнення легеневих кровотечей/кровохаркання. Достовірно зв'язок цих симптомів з розвитком кровотечі був доведений тільки для плоскоклітинного раку легені.

При колоректальному раку можливі кровотечі в шлунково-кишковому тракті, пов'язані з пухлиною, включаючи ректальну кровотечу і мелену.

У 20-40% випадків відзначався розвиток слизово-шкірних кровотечей. У більшості випадків спостерігалися носові кровотечі, які не перевищували I ступінь тяжкості, тривалістю менше 5 хвилин. Рідше спостерігалися вагінальні кровотечі або кровоточивість десен.

При поєднаному застосуванні з хіміотерапією частота артеріальної тромбоемболії, в т. ч. інсульт, транзиторна ішемічна атака та інфаркт міокарда була вище, ніж при призначенні тільки хіміотерапії. Вік старше 65 років або артеріальна тромбоемболія в анамнезі асоціюються зі збільшеною ймовірністю розвитку артеріальної тромбоемболії. Застосування Бевацизумаба у таких хворих вимагає особливої обережності.

При виникненні артеріальної/венозної тромбоемболії застосування препарату має бути припинено.

У разі появи зворотної пізньої лейкоенцефалопатії повинна бути призначена симптоматична терапія. Потрібен ретельний контроль артеріального тиску і скасування Бевацизумаба. Безпека повторного застосування препарату у таких пацієнтів не встановлена.

Застійна серцева недостатність у більшості випадків виникає у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози, які отримували терапію антрациклінами/променеву терапію на ділянку грудної клітини в анамнезі, а також з іншими факторами ризику виникнення застійної серцевої недостатності, такими як ішемічна хвороба серця або супутня терапія лікарськими засобами, що володіють кардиксичністю. Це стосується як безсимптомного зменшення фракції викиду лівого шлуночка, так і застійної серцевої недостатності, які потребували госпіталізації або терапії. При призначенні Бевацизумаба хворим з клінічно значущим серцево-судинним захворюванням або застійною серцевою недостатністю в анамнезі потрібно дотримуватися обережності.

Найчастіше свищі шлунково-кишкового тракту розвивалися при метастатичному колоректальному раку, рідше - у пацієнтів з іншими локалізаціями пухлини. У рідкісних випадках реєструються утворення свищів інших локалізацій (урогенітальні, бронхоплевральні, біліарні). Освіта свищів більш часто спостерігається в перші півроку застосування Бевацизумаба, але також вони можуть виникати як через 7 днів, так і через 1 рік і пізніше після початку лікування. При розвитку трахеоезофагеального свища або свища будь-якої локалізації IV ступеня тяжкості Бевацизумаб скасовують. Якщо виникає внутрішній свищ, який не проникає в шлунково-кишковий тракт, питання про скасування терапії лікар вирішує в індивідуальному порядку.

У випадках, коли Бевацизумаб застосовується в поєднанні з хіміотерапевтичними препаратами, що володіють мієлотоксичністю, спостерігається збільшення частоти виникнення фебрильної нейтропенії, важкої нейтропенії або інфекцій з важкою нейтропенією (можливий летальний результат).

У пацієнтів старше 65 років застосування Бевацизумаба супроводжується збільшенням ризику розвитку артеріальної тромбоемболії (в т. ч. інсульту, інфаркту міокарда, транзиторної ішемічної атаки), лейкопенії III-IV ступеня тяжкості і тромбоцитопенії, а також нейтропенії (всіх ступенів тяжкості), нудоти, діареї, астенії, головного болю.

Застосування під час вагітності та лактації

Згідно з інструкцією, Бевацизумаб під час вагітності/лактації не застосовується.

Застосування в дитячому віці

Терапію Бевацизумабом пацієнтам молодше 18 років проводити протипоказано.

При порушеннях функції нирок

Бевацизумаб при порушеннях ниркової функції не призначається.

При порушеннях функції печінки

Бевацизумаб при порушеннях печінкової функції не призначається.

Застосування в похилому віці

Пацієнтам похилого віку препарат призначається з обережністю.

Лікарська взаємодія

При комбінованому застосуванні бевацизумабу з сунітібом (щодня по 50 мг) у хворих з метастатичним нирково-клітинним раком зареєстровані випадки виникнення мікроангіопатичної гемолітичної анемії (відноситься до підгрупи гемолітичних анемій, може проявлятися такими симптомами, як фрагментація еритроцитів, тромбоцитопіння і анемія). У деяких випадках також відзначаються неврологічні порушення, артеріальна гіпертензія (у т. ч. гіпертонічний криз), підвищений рівень креатиніну. Симптоми носять зворотний характер (проходять самостійно після скасування обох препаратів).

Аналоги

Аналогами Бевацизумаба є: Авастін, Авегра БІОКАД.

Терміни та умови зберігання

Зберігати в місці, захищеному від світла, при температурі 2-8 ° C. Не заморожувати. Берегти від дітей.

Термін придатності - 1 рік.

Умови відпустки з аптек

Відпускається за рецептом.

Відгуки про Бевацизумаба

Відгуки про Бевацизумаб нечисленні, оскільки в більшості випадків препарат застосовується в поєднанні з іншими лікарськими засобами.