Полтавська область знаходиться в центральній частині Лівобережної України в межах Придніпровської низинності. На півночі регіон межує з Чернігівською та Сумською областями на сході - з Харківською на півдні - з Кіровоградською та Дніпропетровською а на заході - з Черкаською. Адміністративний центр - місто Полтава.
Територія сучасної Полтавської області почала заселятися ще в епоху палеоліту. На території Котелевського Полтавського районів і в самій Полтаві були виявлені поселення скіфів-землеробів. У період Київської Русі ці землі входили в Переяславське князівство. У той час над річками були зведені фортеці - «міста» які захищали від половців а саме Хорол Пирятин Пісочень Голтів Лкомль Лубно Лтава та інші. Після вторгнення татаро-монголів у XIV ст. регіон потрапив під владу Литви а наприкінці другої половини XVI ст. - під владу Польщі.
У роки Української Козацької держави в 1648 рр. на Лівобережній Україні почалися утворюватися адміністративно-політичні та судові органи влади - на території Полтавської області було створено 7 полків. У 1654 р. після підписання Переяславських угод почався процес перерозподілу земель - велика частина колишніх володінь магнатів Потоцьких перейшла у володіння прихильника гетьмана Виговського - Ю. Немировича.
Під час Північної війни (1700-1721 рр.) тутешні землі стали ареною військових дій між Росією і Швецією. У 1708 р. гетьман І. Мазепа за підтримки короля Швеції Карла XІІ зробив спробу звільнити Україну від Москви. У червні 1709 р. під Полтавою відбулася вирішальна битва в ході якої російські війська здобули переконливу перемогу над армією шведів. Армія короля Карла XII була повністю розбита. Гетьман І. Мазепа і Карл XII і були змушені втекти до Туреччини.
У 1775 р. Полтавщина стала частиною Новоросійської губернії а вже в 1784 році - частиною Катеринославського намісництва. З 1796 по 1802 рр. Полтавський край перебував у складі Чернігівської губернії. У лютому 1802 р. була заснована Полтавська губернія до складу якої спочатку увійшло 10 повітів. З набуттям статусу губернського міста Полтава почала активно розвиватися з'явилися нові будівлі продовжували також розвиватися і міста губернії - Переяслав Миргород Лубни Ромни і Пирятин.
Із закінченням Громадянської війни Полтавщина увійшла до складу УРСР. 1921 р. відзначився активним промисловим розвитком регіону - будувалися заводи харчової промисловості - маслозаводи макаронна і сирна фабрики величезна кількість винокурень і так далі. У вересні 1937 р. була офіційно утворена Полтавська область.
У роки Великої Вітчизняної війни Полтавщина зазнала величезної кількості людських і матеріальних втрат. У вересні 1941 німецькі окупанти захопили Полтаву а в жовтні і всю область. За час окупації було зруйновано сільське господарство та промисловість знищено житловий фонд у містах розгромлено заклади освіти та медицини. У жовтні 1943 р. Полтавщина була звільнена і з того моменту почалося відновлення народного господарства області. Вже на 1950 р. рівень виробництва промислової продукції області досяг довоєнного рівня. Протягом 50-70-х рр. відбулося кілька змін в адміністративно-територіальному устрої області в результаті чого регіон став ділитися на 25 сільських районів.
На сьогоднішній день Полтавська область є індустріально-аграрною областю незалежної України. Головними галузями промисловості вважаються харчова паливна галузь чорної металургії металообробки та машинобудування. Основою агропромислового комплексу Полтавщини є сільське господарство з добре розвиненим виробництвом зерна технічних культур м'ясомолочним тваринництвом.
Полтавська область - край українських традицій і самобутньої культури, просякнутої козацьким духом і народними віруваннями. Такою ми знаємо її з творів Гоголя. З Полтавою пов'язані долі багатьох відомих діячів культури: Н. Гоголя, І. Котляревського, В. Короленка, Т. Шевченка, П. Мирного.
Архітектура Полтави багато в чому збереглася в первісному вигляді, а нове будівництво гармонійно доповнює його історичну частину. Найцікавішими для відвідування об'єктами є: Спаська церква, зведення якої почалося в 1705 р. і тривало близько півтора століття, а також Самсоніївська церква 1856 р. споруди. Серед архітектурних пам'яток варто відзначити Хрестовоздвиженський монастир XVII-XVIII ст. До монастирського комплексу входять перша кам'яна споруда (1650 р.) - соборний храм і 45-метрова дзвіниця (1786 р.). Полтавська область взагалі вкрай багата на релігійні споруди. Саме тут знаходиться піраміда-усипальниця - фамільний склеп сім'ї придворного юриста Олександра III.
Говорячи про пам'ятки Полтавського краю, не можна не згадати про все відоме село Диканька, яке славитися своєю живописністю, а саме Бузковий гай, Михайлівськими озерами і зловою річки Ворскли.
На Полтавщині досі щорічно організовуються національні ярмарки. Приміром справжній фестиваль народного мистецтва Сорочинський ярмарок приваблює не тільки українців але й іноземців.
