Наші діти - найдорожче, що у нас є. До Всесвітнього дня дитини ми вирішили згадати про те, як краще зберегти її життя і здоров'я.
Буває так, що мама попереджає дитину про потенційну небезпеку, а він відмовляється звернути увагу на мамини слова. Як бути в цій ситуації?
Мама попереджає дитину про потенційну небезпеку, а дитина відмовляється звернути увагу на мамини слова.
1. Мама бачить потенційно небезпечний момент і попереджає про нього заздалегідь. Розуміючи, що це не надто велика небезпека, дає дитині впоратися з нею самостійно. Мама не лякає його, програмуючи на падіння, а просто повідомляє і просить бути акуратніше.
2. Дитина не зуміла або не захотіла звернути увагу на мамине попередження - все-таки впала. Йому боляче і прикро, і мама в першу чергу говорить про його почуття, співчуває йому. Вона бачить, що нічого серйозного - просто синець, тому вдається до «чарівних» засобів лікування, які допомагають не стільки фізично, скільки психологічно. Це може бути погладжування, поцілунок, якась вирока, прикладання подорожника і т. п. Важливо, що мама виявляє повну впевненість у дієвості методу. І дитина, бачачи її впевненість, теж заспокоюється.
3. Мама проявляє увагу і «лікує» постраждале місце, але в той же час не ахає і не шкодує дитину занадто явно - вона спокійна і не бачить нічого страшного в тому, що трапилося. Тому і дитина заспокоюється швидко.
4. Бачачи, що дитина зовсім заспокоїлася і нічого вже не болить, мама говорить про причини події. Вона не звинувачує дитину, а навпаки дає їй пораду, як уникнути такої ситуації в майбутньому. Якщо на звинувачення дитина відреагувала б опором і суперечкою, то порада почує і візьме до уваги.
