Дорослі пам'ятають відчуття, пов'язані з Новим роком. Це дивовижне почуття казки, що збулася наяву, цей непередаваний аромат морозу, хвої і мандаринів, і вигляд ялинки, коли вимкнули світло...
І, звичайно, ні з чим незрівнянна ніч напередодні свята, коли щосили намагаєшся не заснути і підстерегти той момент, коли у вікно влетить Дід Мороз і принесе тобі заповітний подарунок...
Але, на жаль, все це вже давно в минулому. Як кажуть, у житті є три етапи: коли віриш у Діда Мороза, коли вже не віриш у нього, і коли сам стаєш Дідом Морозом. Останній період, як відомо, найдовший і найважчий, тому що з віком Новий рік перетворюється зі свята в період метушні і зобов'язалівки. Нескінченні клопоти з вибором і купівлею подарунків, передсвятково-розпродажна штовханина в магазинах, довгий список обов'язкових привітань, корпоративи і родинні застілля, що плавно переходять в болісне затяжне похмілля - все це стомлює і діє на нерви. І тому мимоволі ловиш себе на тому, що чекаєш вже не настання Нового року, а закінчення канікул... Відпочинок перетворюється на привід для неврозу. У мене є знайома, яка скаржиться, що бачить в кошмарних снах не іспити і маніяків, які не женуться за нею, а раптовий наступ Нового року, до якого вона - про жах! - не встигла купити подарунки.
Так що ж робити, щоб свято не перетворювалося на кошмар? Є як мінімум три шляхи до цього, і я із задоволенням з вами поділюся. Перш за все, варто зрозуміти для себе, що ви нікому нічого не винні, і Новий рік - зовсім не привід для насильства над собою. А це означає, що ви зовсім не зобов'язані в цей час (як, втім, і в будь-яке інше) робити те, що вам не хочеться. Наприклад, йти на корпоратив і вже тим більше напиватися там в дошку, як інші колеги. Або їхати в гості до родичів, спілкування з якими не приносить жодного задоволення. І навіть вітати людей, які вам неприємні. Насправді, уникнути всіх цих ситуацій не так вже й складно, а як - можна придумати. На те у нас і голова на плечах. Найпростіший спосіб - взяти путівку і вкотити на всі свята в теплі краї, поєднавши приємне (відпочинок) з корисним (позбавлення від протокольних заходів).
Друге гасло, яке особисто мені дуже допомагає: Новий рік - це зовсім не привід починати нове життя. Чомусь традиційно вважається, що напередодні бою курантів треба дати собі слово, що все в твоєму житті принципово зміниться з завтрашнього дня... Чи ні, краще з післязавтрашнього, оскільки, як жартують у народі, перше січня - найкоротший день у році: тільки прокинувся і опохмелився - вже і знову спати пора. Але зате з другого!.. з другого ти обов'язково повинен стати іншою людиною, кинути курити, почати ходити в тренажерку і вивчити японську мову. Зізнаюся, що знаю безліч людей, які міркують подібним чином (сам багато років був в їх числі) - але не знаю жодного, у кого ці плани втілилися в життя хоча б наполовину. Перші місяці ми відкладаємо задумане, шукаючи собі різні самовиправдання, а до середини року благополучно забуваємо про свої наміри, для того, щоб у грудні сумно зітхнути: ех, знову нічого не вийшло, нічого-то мені не вдається, нікчемна я істота... І що, скажіть на милість, в цьому хорошого - зустрічати свято в такому настрої? Право, не варто у всіх своїх планах неодмінно прив'язуватися до Нового року. Не будуєш грандіозних планів - не буде і розчарувань. Залишимо підбиття підсумків року засобам масової інформації, а самі будемо жити за власними ритмами, не прив'язуючи своє життя і свої задумки безпосередньо до календаря.
Ну, а третій важливий крок - давайте не забувати про те, що свята існують для відпочинку, а не для чогось іншого. Кажуть, відтоді як у нас в країні з'явилися двотижневі канікули, росіяни розділилися на дві групи: перші не знають, чим цей час зайняти, а другі не розуміють перших. Якщо ви маєте нещастя належати до першої групи, то найкраще продумати свій відпочинок заздалегідь. Звичайно, домашні справи та інша рутина, які накопичилися за рік, - це важливо, але все ж не настільки, щоб забувати про себе коханого. Іноді прогулянка зимовим лісом або зустріч зі старими друзями може дати заряд бадьорості на кілька тижнів вперед. А лагодження табуретки чекало і почекає ще, час є, як-не-як ще цілий рік попереду!
