Дитина плаче в дитячому садку що робити

Більшість батьків віддає своїх малюків у дитячий садок у двох-трирічному віці. Початок відвідування навчально-виховного закладу нерідко супроводжується істериками.

Важливо розуміти, чому дитина плаче в дитячому садку і як допомогти їй швидше адаптуватися до нових умов.

Чому дитина сильно плаче в садочку?

Дитина в дитячому садку може плакати з різних причин. Найчастіше істерики обумовлені розставанням з батьками. Малюк був нерозривно пов'язаний з матір'ю, будинком. Потрапляння в незвичну йому обстановку викликає страх.

Дитина стикається з такими переживаннями:

• боїться вихователя;
• відчуває страх перед новим колективом;
• переживає, що його не заберуть додому з садочка.

Виконувати ряд дій, які вимагає від нього вихователь, дитина в стані стресу не може. Це призводить до ще більших переживань.

Психологи виділяють три типи дітей:

1. легко адаптовані. Такі малюки відрізняються відкритістю і дружелюбністю. Вони швидко вливаються в колектив, розташовують до себе оточуючих. Такі діти не бояться нових ситуацій і почуваються в садочку впевнено. Психіка малюків стійка. Тому розставання з батьками вони сприймають спокійно. Навіть якщо віддати їх у садочок у двомісячному віці, вони почуватимуться добре. На жаль, таких дітей дуже мало;
2. середньої адаптації. Таких малюків більшість. Опиняючись у садочку вперше, їм некомфортно і страшно. Але коли вони розуміють, що їм нічого не загрожує, що батьки забирають їх назад додому, вони заспокоюються і подальше відвідування садочка не викликає у них розладу;
3. важко адаптовані. Відсоток таких дітей відносно невисокий. Вони відрізняються сильною прив'язкою до батьків. До садочка вони не звикають ні через тиждень, ні через пару місяців. Відвідування навчально-виховного закладу супроводжується криками, істериками. Дитина може ридати в садочку цілий день, допоки за нею не повернеться мама. Важко адаптовані діти погано знаходять спільну мову з однолітками. У садочку їм дуже самотньо і тужливо. Таких діток віддавати в садок потрібно якомога пізніше - в 4 роки.

Оцінити рівень готовності малюка до відвідування дитячого садка можуть тільки досвідчені психологи. Якщо точно визначитися з датою першого походу до навчально-виховного закладу, то проблем з адаптацією практично не буде.

Серед інших причин сильного плачу в садочку варто виділити:

• погане ставлення вихователя;
• наявність хвороби;
• дефіцит батьківської уваги. Малюки потребують спілкування і контактів з матір'ю. У садочку батьків їм замінює вихователь. Але персонал навчально-виховного закладу стежить за всіма дітьми і не може постійно приділяти увагу конкретному малюку;
• наявність жорстоких і невихованих дітей у колективі.

До чого може призвести постійний стрес від відвідування дитячого садка?

Якщо дитина постійно плаче в дитячому садку, ігнорувати це не можна. Хронічний стрес може стати причиною негативних змін у стані здоров'я.

Дитячий психолог і письменниця Пенелопа Ліч, довго вивчала проблему впливу тривалого плачу на психіку і здоров'я дітей. У результаті проведених досліджень вона виявила, що безперервні істерики завдають істотного удару по дитячому організму.

Коли малюк ридає, в його організмі починає активно вироблятися адреналін. Це гормон стресу, який у великій кількості негативно відбивається на функціонуванні нервової системи. Тривалий плач провокує пошкодження клітин ЦНС, патології розвитку головного мозку.

Сильні переживання здатні призвести до таких патологій:

• цукровий діабет;
• загострення хронічних захворювань внутрішніх органів;
• порушення в роботі серця;
• гіпертонія;
• розлади психіки.

Особливо негативно позначається стрес, пов'язаний з відвідуванням садка, на категоріях дітей:

• зі слабкою імунною системою (які з народження постійно хворіють);
• у яких є порушення в психіці, ЦНС;
• сильно прив'язаних до матері.

Ігнорування постійного стресу внаслідок відвідування дитячого садка призводить до того, що дитина стає нервовою, апатичною, незібраною, озлобленою. Це заважає йому розвиватися, негативно позначається на соціалізації в майбутньому.

Що батькам робити?

Батьки, чиї діти відрізняються поганим рівнем адаптації, цікавляться, що їм робити, щоб мінімізувати ступінь стресу. Педіатри рекомендують заздалегідь готувати малюка до відвідування садочка. Також фахівці зазначають, що звикання до нових умов і колективу має бути поступовим.

Найчастіше, батьки відводять дитину в навчально-виховний заклад і залишають її там на цілий день, ніяк не реагуючи на сльози. Так чинити не можна.

Правильна адаптація передбачає поступове збільшення часу перебування в дитячому садку. Спочатку малюка залишають з вихователем на пару годин, потім - до обіду, потім - до вечері.

Кожен наступний етап рекомендується починати лише після успішного подолання попереднього. Батькам слід цікавитися, як пройшов день дитини в садочку: що він нового дізнався, з ким спілкувався, потоваришував, що їв, як до нього ставляться інші діти, персонал. Необхідно хвалити малюка за його досягнення, підтримувати і давати поради

Якщо дитина ще погано розмовляє, то потрібно цікавитися її станом і успіхами у вихователя. Ці нескладні дії допоможуть з'ясувати причину плачу в садочку і її усунути. Для більш простої адаптації до дитячого садка Комаровський рекомендує привчати малюка з самого народження до здорового та активного способу життя.

Педіатр дає такі поради:

• загартовувати дитину з немовляти. Корисні сонячні, повітряні ванни, водні процедури;
• розширювати коло спілкування малюка. Ходити в гості до знайомих і родичів, у яких теж є діти;
• привчати до розпорядку дня;
• періодично залишати малюка з бабусею, дідусем, тіткою або дядьком;
• частіше гуляти на свіжому повітрі.

Поради психолога

Дитячий садок з точки зору психології та педагогіки, розглядається як позитивний фактор у розвитку і становленні людини. Відвідування такого закладу сприяє вихованню, привченню до порядку. Малюк набуває навичок знаходити спільну мову з однолітками і дорослими.

Завдяки цій дитині буде простіше в майбутньому освоїтися в школі, побудувати відносини у ВНЗ, на роботі. Тема адаптації є досить актуальною. Тому психологи приділяють цій темі велику увагу.

Фахівці дають такі поради батькам:

• віддавати дитину в садок у віці 2-3 років;
• не лаяти малюка, коли він плаче і не хоче залишатися в навчально-виховному закладі;
• до відвідування садочка прийти туди в якості екскурсії, познайомитися з вихователем і групою;
• пограти з малюком у дитячий садок. Одні ляльки будуть дітьми, інші - вихователями. Треба показати на прикладі, що в колективі цікаво і весело;
• попросити бабусю, дідуся або інших родичів, до яких малюк менше прив'язаний емоційно, відводити його в садок;
• поговорити з дитиною. Пояснити йому, що відвідування дитячого садка принесе йому користь;
• з'ясувати, які проблеми має малюк у спілкуванні з однолітками, дати поради щодо їх вирішення;
• залишаючи дитину в садку на цілий день, не можна обманювати, обіцяючи забрати її через пару годин. Краще говорити, що ви повернетеся за ним після півдня, прогулянки або сну;
• дати малюкові якийсь особистий предмет або річ. Наприклад, шарф або заколку. Можна дозволити дитині брати з собою фотографію батьків;
• встановити контакт з вихователем;
• залишаючи дитину в садку, потрібно зберігати спокій, не показувати своїх переживань;
• придумати ритуал розставання (обіймання, повітряні поцілунки);
• дати старий ключ, сказавши, що він від дому. Так дитина зрозуміє, що скоро повернеться додому, і заспокоїтися.