Народилася наша Еліночка 26 березня о 3.30 ранку. Провівши всі необхідні процедури, мені поклали її на груди. Так ми лежали в родовій майже до 6 години ранку. У 6 я була вже в палаті. Слідом за мною привезли і мою дівчинку. Її з родової на півгодинки забрали, щоб щеплення зробити і запеленати,
Палата під номером 6
Не встигли ми обжитися, як до нас підселили ще матусю Марину з синочком Сашенькою. Вони народилися на годину пізніше за нас. Ми були перші породіллі цього дня і з палатою нам дуже пощастило. Це була єдина двомісна палата на все пологове відділення. Всі інші були розраховані на 4 або 6 осіб, тільки
ми познайомилися, як нам принесли обід. Взагалі-то їсти в палатах не можна, але нам зробили виняток, так як ми тільки що народили. Принесли манну кашу і чай. Каша з голоду нам здалася смачною, а ось чай - це окрема історія,
як годують у нашому пологовому відділенні.
Приблизно о 7 ранку починається сніданок і породіллі дружнім натовпом топають в кінець коридору на кухню. Нам, до речі, пощастило в тому, що наша палата була найбільш віддалена від їдальні, так що «дивні» запахи до нас практично не доносилися. Зате душ був по сусідству,
на сніданок пропонували кашу зі шматочком вершкового масла. Манна і рисова цілком їстівні, але ось геркулес (хоча я з дитинства його не їм), вибачте за вираз, схожий на соплі. Плюс наливали компот, до речі дуже смачний,
на обід: перше - суп (цілком їстівний і нежирний, що мене безмежно радувало). Друге я їла тільки в перший день. Це було спекотне. У 2 наступні дні від другого ми з сусідкою відмовилися, побоявшись їсти горохову кашу і рагу. Який дурень, питається, таке меню складав?
COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND