Група вчених під керівництвом Михайла Васильєва описала в журналі Nature Communications експериментальне застосування оптичного середовища, в якому безліч променів проводять автоматичне коригування власної форми, не впливаючи один на одного. Це дозволяє одному пристрою одночасно обробляти кілька променів, не перетворюючи їх на електричну форму. У потенціалі за допомогою такої технології можна домогтися швидкості в кілька терабіт в секунду.
Ілон Маск: «Громадський транспорт - це повний відстій»
Думки
Зараз для того щоб усунути перешкоди, що виникають в оптичних лініях зв'язку, провайдери повинні звертатися до частої оптоелектронної регенерації, коли оптичні сигнали перетворюються на електричні за допомогою простих фотодетекторів, перетворюються, а потім конвертуються назад в оптичні за допомогою лазерів і електро-оптичних модуляторів. Оскільки кожне оптичне волокно може переносити більше сотні різних сигналів на різних довжинах хвиль, подібна оптоелектронна регенерація повинна відбуватися окремо для кожної довжини хвилі, а це довго, дорого і неефективно з точки зору витрат енергії.
Васильєв і його колеги повідомляють про створення нового нелінійного оптичного середовища, яке дозволяє одночасно демонструвати чистооптичну регенерацію 16 каналів зі спектральним ущільненням за допомогою єдиного пристрою. Сильний ефект фазової самомодуляції досягається без перешкод між каналами. Розділивши оптичне середовище на кілька коротких відрізків, відокремлених фільтрами, вчені отримали середовище, в якому всі частотні складові одного каналу спектрального ущільнення рухаються з однаковою швидкістю, забезпечуючи сильну фазову самомодуляцію. Різні канали рухаються з різною швидкістю, що істотно знижує взаємодію між каналами.
«Цей експеримент відкриває можливості збільшити число каналів до сотні і вище без підвищення вартості і всередині пристрою розміром з книгу», - говорить Васильєв. А в майбутньому його можна зменшити і до розмірів сірникового коробка, пише Phys.org.
Основою для мікрочіпів нового покоління можуть стати наносвітодіоди, винайдені вченими Технічного університету Ейндховена. Вони здатні передавати інформацію в 1000 разів ефективніше існуючих систем передачі даних.
