Цей сконструйований 3D-наноматеріал може використовуватися в різних галузях науки. Наприклад, для посилення сигналу в датчиках квантового обчислення. До цього вдавалося створити лише 1D і 2D-структури, вони виглядали як плівки або дроти, що володіють надпровідністю, отримували їх за допомогою літографічного методу.
Завдяки своїй структурній програмованості ДНК може забезпечити платформу складання для створення спроектованих наноструктур. Однак крихкість ДНК робить її непридатною для виготовлення функціональних пристроїв і нановиробництва з неорганічних матеріалів. У цьому дослідженні ми показали, як ДНК служить каркасом для створення тривимірних нанорозмірних архітектур, які можуть бути повністю перетворені в неорганічні матеріали, такі як надпровідники.
Олег Ганг, керівник групи м'яких і біологічних наноматеріалів Центру функціональних наноматеріалів і професор хімічної інженерії, прикладної фізики та матеріалознавства Колумбійського університету.
Структури ДНК досить крихкі, що призводить до того, що їх потрібно зміцнювати за допомогою додаткових матеріалів. ДНК - лише каркас, який служить для побудови різних наноархітектурних матеріалів, вони можуть повністю перетворюватися в неорганічні структури, наприклад, надпровідники.
Автори сподіваються, що тривимірні надпровідні наноструктури можуть знайти застосування в підсилювачах сигналів, що підвищують швидкість і точність квантових комп'ютерів, і в надчутливих датчиках магнітного поля для медичної візуалізації та картування геологічного середовища.
Читати також:
Льодовик «Судного дня» виявився небезпечнішим, ніж думали вчені. Розповідаємо головне
Дослідження: у частини людей є антитіла до коронавірусу, хоча вони їм не хворіли
Вчені виявили в Австралії двох нових ссавців
