на те, що в наш час такий вид кохання вважають старомодним, дурним і «непотрібним», платонічне кохання все-таки існує. У середні століття вона спонукала лицарів на подвиги в ім'я дами серця, змушувала наших бабусь роками чекати своїх чоловіків з війни, а тепер стала приділом підлітків, які готові на все заради зустрічі з Джастіном Бібером або іншою «зіркою» шоу-бізнесу.
Вираз «платонічна любов» зародився в стародавній Греції і в ті далекі часи мав дещо інший сенс. Давньогрецький філософ Платон вважав жінку низинною і брудною, а таку любов порочною. Сам же Платон ідеальною вважав любов між чоловіком і чоловіком, і не мудро, адже самого філософа оточувало чимало хлопчиків. Загалом, Платон був протиприродною сексуальної орієнтації і на додачу підводив під неї, так би мовити, ідеологічне обґрунтування. То були інші часи та інші традиції, в країні де любов меду чоловіком і чоловіком вважався в порядку речей про що свідчить міфологія, де скористається любов Зевса до Ганнімеда, Аполлона до Кипариса та інші «вольності» богів.
З часом завдяки церкві ставлення до любові одностатевою докорінно змінилося, і вираз «платонічна любов» набув дещо іншого змісту. Тепер звичайною платонічною любов'ю називають романтичне почуття, що не містить сексуального бажання.
