Протиракета системи THAAD від Lockheed Martin на аерокосмічній виставці в Японії.
Американська компанія Lockheed Martin знову нагадує світу про те, що веде розробку компактного промислового термоядерного реактора. Про це повідомляє видання Aviation Week.
19 липня сайт Aviation Week опублікував замітку про те, що корпорація Lockheed Martin готова закінчити цього року виробництво у своєму відділенні Skunk works у Каліфорнії нового експериментального термоядерного реактора, більш потужного, ніж попередні. Виданню про це розповів віце-президент «Локхід» і генеральний директор Skunk works Джефф Бабіоне (Jeff Babione). Світові ЗМІ підхопили цю новину, але, якщо задуматися, - про що вона? «Локхід» не побудував новий реактор і навіть не обіцяє цього року побудувати робочий зразок. Протягом року компанія збирається тестувати вже існуючий прототип T4B, а також - побудувати до кінця року прототип T5, який, за словами Бабіоне, «буде ще одним значним стрибком у демонстрації того, що фізика, на якій заснована наша концепція, працює». При цьому у компанії все ще великі проблеми з утриманням плазми, і одним з основних завдань T5, зокрема, буде вимірювання втрат, що відбуваються в тих місцях реактора, де лінії магнітного поля, що утримує плазму, контактують з кріпленнями, що утримують надпровідні магніти реактора.
T4 був вперше протестований в 2014-му, але повідомлення про це і тоді викликали чимало питань. T5, якщо ґрунтуватися на зроблених раніше заявах представників Lockheed, повинен був запуститися в 2018-му, але не склалося. Тепер Бабіоне обіцяє запуск в 2019-му і каже, що «у нас все ще є впевненість» в тому, що компанія вийде на «етап TX». До якого ще плануються етапи T6, T7, T8 і T9. Це при тому, що ще немає навіть T5. ЗМІ пишуть про «компактний і екологічно чистий термоядерний реактор розміром з вантажівка, здатний живити військовий корабель або містечко на 80 тисяч будинків», але навіть «етап TX», про вихід на який у компанії всього лише «все ще є впевненість», повинен буде лише продемонструвати безпечне і надійне «займання» плазми і роботу протягом більш ніж 10 секунд після цього. І коли це буде, немає поки навіть приблизного розуміння. Чи не дивно, що Lockheed Martin запускає новину про амбіції в цій області за відсутності, здавалося б, якого б то не було приводу для цього?
Цікаво однак, що в той же день, 19 липня, Пентагон повідомив про укладення з Lockheed Martin контракту на 1,48 млрд доларів, в рамках якого компанія здійснить поставку і монтаж системи протиракетної оборони THAAD в Саудівській Аравії. Разом з раніше укладеними угодами про постачання в УА протиракет на 2,4 млрд доларів і сорока чотирьох пускових установок до них це державний військовий контракт на 5,36 млрд доларів, здебільшого уряд Трампа оплачує союзницький борг США по відношенню до ваххабітської монархії Саудитів.
Ні для кого не секрет, що в неабиякій частині американського суспільства союзництво з Саудівською Аравією сприймається в діапазоні від кепського анекдоту до відкритого усвідомленого засудження. Сенат у березні цього року схвалив ініційовану «соціалістичним» демократом Берні Сандерсом і республіканцем Майком Лі резолюцію за припинення американської підтримки військових дій, що ведуться Саудівською Аравією в Ємені, оскільки останні є причиною гуманітарної катастрофи. При цьому резолюція поширює поняття «військових дій» навіть на такі операції як дозаправка в повітрі.
Для публічної компанії, що торгується на Нью-Йоркській фондовій біржі, а Lockheed Martin саме така, подібний суспільно-політичний фон - не найкращий для укладення угод про постачання надсучасних засобів людиноубивства настільки сумнівному з етичної точки зору союзнику. Навіть незважаючи на те, що це - пристойний держконтракт, тобто забезпечений і багаторазово застрахований хороший дохід. Особливо якщо врахувати ту обставину, що в середньому непогано виросли за останні шість місяців акції LMT, з початку липня на тлі істотних перестановок в операційному керівництві компанії вперто поповзли вниз. Не допомогла навіть новина про отримання на початку липня хорошого військового контракту - 7,1 млн доларів на оснащення фрегатів нового покоління системами самонавідних ракет (що, за попередніми прикидками, може скласти з опціонами до 125 млн доларів). Враховуючи ж необхідність публікації 23 липня піврічної звітності, компанії навряд чи хотілося закінчувати півріччя ведмежим трендом. Тому етично сумнівний мілітаристський контракт на постачання зброї на Аравійський півострів необхідно було скрасити чимось, що доведеться по серцю навіть ліволіберальній частині суспільства (а в першу чергу - фондового ринку). Для компанії, що займається переважно ВПК, завдання не найпростіше. Ось і вийняли з рукава свій «недоначатий» промисловий термояд.
Загалом, швидше за все ця новина зовсім не з тих, що так подобаються читачам популярних газет, і найближчим часом ніякі компактні термоядерні реактори не будуть постачати енергією містечка-вісімдесятитисячники і навіть військові кораблі. А чи добудує «Локхід» до кінця року свій більш ніж експериментальний T5 - подивимося в кінці року.
